Полковник і птахи

жанр

драма

Театр абсурду ‒ найбільш відповідний жанр, аби розповісти глядачам про війну. Надто коли події розгортаються у божевільні, а герої п’єси – душевнохворі, до яких немає нікому діла навіть у мирний час... Саме до такого «театру абсурду» потрапляє героїня п’єси болгарського драматурга Христо Бойчева «Полковник і птахи». Лікарку направляють на роботу до психдиспансера, розташованого у стінах занедбаного монастиря в горах. У клініці немає ані продуктів, ані білизни, ані медикаментів, ані медперсоналу… Пацієнти покинуті напризволяще, бо ж у воєнний стан і здоровим непереливки, а про душевнохворих і безпорадних ‒ годі й казати… Та чи закінчується божевільня стінами лікарні? Чи може увесь світ з’їхав із глузду, коли докотився до пекла війни?.. У виставі присутня ненормативна лексика та використовується штучний дим.