ПРОЦЕС

Рано-вранці до будинку Йозефа К. вриваються невідомі люди. Його заарештовано. Причина невідома. Спроби з’ясувати «за що» і як можна виправдатися виявляються даремними. Йозеф К. відчайдушно намагається поговорити із суддями – марно. Лише дедалі глибше заплутується у лабіринті сюрреалістичної бюрократії. Чи просувається процес? Не знає ні глядач, ні головний герой. Рішення суду також невідоме, але Йозеф відчуває, що його час спливає. Все перетворилося на безтолкову гонитву за інформацією про таємничий вирок. Він переконується у тому, що його життя ніколи не належало йому самому. Останній рік свого життя Йозеф К. мешкає під тиском судового процесу, про який ніхто нічого не знає. У чому звинувачується персонаж – не знають навіть судді, які ведуть його справу. Він винен просто тому, що кожна людина в цьому житті може бути в чомусь винна – і цього достатньо. Колись давно Шекспір порівняв людське життя із театром. Кафка пішов ще далі: він побачив у житті один нескінченний судовий процес, безглуздий і нещадний. Проєкт підтримується в рамках ProjektfondsUkraine від Goethe–Institut, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини з метою зміцнення стійкості культурних та освітніх партнерів в Україні.